Читала я оце “Артишоки” Олени Пчілки у новом віватівському виданні і щось спіткнулася об “пасинковать” та “одвологнуть” двічі підряд. 
Спершу посміялася і вирішила, що то така дзеркалка мему про пиво (задовго до мему про пиво):

Але потім задумалася — а чому я не помічала цього раніше? А тому, шо у дніпровському виданні 1988 транскрипція була таки інша.

На щастя, обидва видання в інтересах своїх носатих допитливих читачок вказують першоджерела тексту — в обидвох це той самий варіант 1907 року (якого мені, не вдалося знайти), але примітки від Вівату стверджують, що видання 1907 року (окремою книжкою, чи радше брошурою) це передрук оповідання з альманаху “Нова рада” (1905), а його копія є онлайн. І дійсно, там є розрізнення в написанні (і так, цей правопис використовує спектр з и, і, ы, ѣ)

Здається, це все дуже довгий спосіб сказати, що здається десь перестаралися з автокоректом. На думку спадає сцена “Державних секретів”, згрубша переказана нижче, але “Державні секрети” зняті на основі реальних подій, тому можна почитати про згадану ситуацію з точки зору її безпосередньої винуватиці учасниці.