Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Лєна облишила молитися – і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала Божа Матір у жовтій хустці, яка нагодилася рятувати […]
Книги
108 posts
На минулий день народження мені подарували “Лексикон інтимних міст” Андруховича. Переконана, що половину книжки пише автор, а половину – читач, я взялася читати її 111 днів. Більш як 3 місяці, з трансляцією в твітер, походом на зустріч з ЮА, поїздками з книжкою і т. д. Щоб те все добро не […]
Хтось казав, що класика — це твори, читаючи які ми дивуємось тим більше, чим більше вони відомі нам з чуток. Якщо так (в універсальності чого я сильно сумніваюсь), Маркесове “Кохання під час чуми” цілком можна назвати класикою. Може й не рано (1985), але, здається, не варто. Відразу ж проясню одну […]
Колись по молодості я прочитала “ґудзик”. Прочитала та й забула. поки добрі люди не порадили прочитати “12” (книга, до якої я й сама не раз приглядалась), а я, шукаючи “12” не натрапила на “Ескорт у смерть”. Детектив. Написаний легко і стисло (116 стор.). Чи то я втрачаю навики, чи то […]
“Замок Отранто” я прочитала за порадою marianna. Дуже доречною, бо, признаюсь, раніше я про цей твір не чула. “Замок Отранто” є першим готичним романом, написаний ще у 1764 році, як стилізація під середньовічний манускрипт, то ж прочитати його варто хоча б за це. Враження суперечливі. З одного боку містика досить […]
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть – місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний – книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує “Пісню Соломона” Тоні Моріссон (принаймні […]
Фільм “Просто разом” я хотіла подивитися давно. Але зібралася тільки минулого тижня. І послухавши інтуїцію, коли в титрах зазначили, що фільм знятий за однойменним романом французької письменниці Анни Гавальди, я вперше почувши про сам роман і письменницю, ще не бачачи фільму почала шукати книгу. Забігаючи наперед скажу, що прочитала її […]
Класичні романи Джейн Остен. Чи задумувалися ви, що було б, якби Елізабет Беннет таки вийшла заміж за Вікхема? А Маріанна Дешвуд за Віллоубі? Ну не встояли перед красою і гарнрими манерами. Скільки таких шлюбів можем спостерігати нині! Поки ви обурено махаєте руками і шукаєте романи, я читаю “Незнайомку з Вайлдфілд-холу” […]
Любов живе вічно, якщо забути про час (Фредерік Бегбедер, Любов живе три роки) Буває таке в житті: в вівторок зранку ти щасливо живеш, не знаючи про книжку. Ввечері – дізнаєшся, знаходиш, починаєш читати, в четвер дочитуєш, а суботу пишеш про неї з жалем, що не записувала цитат. Треба визнати, що […]
Є дві новини: хороша і погана. Погана в тому, що тебе немає. Хороша в тому, що я Бог. “Голова Якова” входила в мої читацькі плани з самої появи на світ божий. Але як колись казали, швидко казка жеться, та не швидко діло ладиться, тому прочитала тільки тепер. Остання цитата тут […]
Нова збірка Жадана “Вогнепальні й ножові” повністю могла б отримати таку назву. Але не отримала. Або через небажання опинитися в центрі чергового навколорелігійного скандалу. Або через страх містицизму. Або через скромність. Остання версія для мене видається найменш ймовірною. Та мова не про те, чим книжка не стала, а про те […]
Ця фраза цілком може стати епіграфом до бестселлера Роберта Кіосакі “Багатий тато, бідний тато”, який я днями дочитала. До слова, книга читається дуже легко, окремі позиції хочеться навіть законспектувати. А з іншими – посперечатися Розділяючи ставлення до грошей багатих і бідних Кіосакі зазанчає, що вчився і в багатого і в […]