Вчора після служби побачила біля церкви семінариста. Він ледь не дрижав від холоду, щулився, здався мені зовсім непривітним. Стояв над столиком з релігійними книжечками та іконками.

І я б про нього зовсім не згадувала, якби не помітила поруч із ним на троутуарі великий сірий рюкзак, з тих що мені так подобаються. В ньому юнак, очевидно, й приніс свою літературу (не хочеться казати крам). І зараз я не памятаю його обличчя – тільки сірий рюкзак на сірому тротуарі…