Історія цього допису починається з репліки знайомої, мовляв, хороша людина компанію своїм іменем не назве і з прізвища лого не зробить. На таке здатні тільки самозациклені егоїсти і т. д. і т. п. Зауваження супроводилось тиканням мишкою в приклад такого лого фірми, знайомої мені з чуток і далеко не з кращого боку і я мимоволі погодилась. 

А через кілька хвилин я наткнулася на відкриту в браузері вкладку з продукцією Barnes&Noble, а вже ввечері згадала милі іменні назви контор в творах О’Генрі та Діккенса і своє призабуте підліткове кредо робити все так, щоб не соромно було поставити під ним своє ім’я.

Тепер називання винаходів  (компаній) іменами винахідників (засновників) видається не ознакою егоїзму, а величезною інвестицією. Бо насправді ім’я – чи не найбільше з того, що маємо. Репутація, імідж – все це передаємо продукту чи компанії, і водночас вони стають частиною репутації та іміджу, доброго імені автора.