Після всього, що я писала про Остіна Клеона, я просто повинна була придбати українську версію його книги.
Тому тут особливо багато писати не буду – поради і його стиль видно з попередніх статей.
Видання форматом нагадує скрапбук 20*20 (хоча чесно не міряла), дуже тішить оформлення і шрифти (тобто власне їх подібність до оригіналу). Трохи муляє фраза “що посієш, те й збереш” – тобто весь мій досвід спілкування українською стверджує, що зазвичай кажуть “що посієш, те й пожнеш”.
Насправді, я дуже рада, що ця книга/альбом вийшла українською. Перечитавши зрозуміла, що трохи призабула деякі позиції, котрі корисно було б повернути.
І, ви пам’ятаєте, – немаєніякої ложки універсальних рецептів.
Тому тут особливо багато писати не буду – поради і його стиль видно з попередніх статей.
Видання форматом нагадує скрапбук 20*20 (хоча чесно не міряла), дуже тішить оформлення і шрифти (тобто власне їх подібність до оригіналу). Трохи муляє фраза “що посієш, те й збереш” – тобто весь мій досвід спілкування українською стверджує, що зазвичай кажуть “що посієш, те й пожнеш”.
Насправді, я дуже рада, що ця книга/альбом вийшла українською. Перечитавши зрозуміла, що трохи призабула деякі позиції, котрі корисно було б повернути.
І, ви пам’ятаєте, – немає
