Роман Дженіфер Раян “Кухонний фронт” оповідає історію суперництва і дружби чотирьох жінок, котрі змагаються за право бути співведучою радіопрограми “Кухонний фронт”. Програма покликана допомомагати британським домогосподаркам готувати ефективніше, адже все це відбувається під час Другої світової війни і Німеччина на морі блокує (серед іншого) постачання продуктів на острів.
Книжка цікава, тепла і оптимістична, але це історія не про неї, а про плакати і карткову систему Міністерства харчування. На початок війни в країні існувало Міністерство аграрництва та риболовлі, але вже восьмого вересня 1939 було додатково створено міністерство продовольства.
У 1940-1943 ним керував Лорд Вултон, котрий запровадив низку новацій, серед них
- карткова система розподілу дефіцитних товарів (навіть для королівської родини, на обкладинці допису — книжка талонів королеви Марії, матері тодішнього короля Георга VI)
- інформаційні листівки та плакати
- харчування в школах
- “народний буханець” (цільнозерновий хліб, що практично витіснив хліб з білої муки)
- нові рецепти (як-от, Вултонський пиріг — без м’яса зате з овочами, його рецепт можна знайти і в книжці Дженніфер Раян)
- публічні демонстрації приготування за цими рецептами (цим займається одна із героїнь книжки)
- кулінарні книги та радіопрограми з рецептами (так, програма “Кухонний фронт” дійсно існувала, а журналіст Амброуз Гіт (мабуть, прототип Амброза Гарта з роману) за час війни написав 29 кулінарних книг, що пропонували безм’ясні рецепти.
Але дефіцитом ставало не тільки м’ясо, а й овочі. Міністерство харчування заоохочувало вирощувати курей та свиней (самим чи в спілці з сусідами) та займатися городництвом — у садочках, у парках, на громадських клумбах. Перевагу надавалося овочам, котрі швидко ростуть, тому наприклад цибуля-порей (виростає за сезон) стала в рази популярнішою за ріпчасту цибулю (котру спершу треба посіяти, почекати рік, посадити…), котру іноді виставляли як приз у конкурсах на рівні з апельсинами.
Серед іншого, міністерство харчування проводило активну інформаційну політику через плакати, листівки, радіо та пресу. Так, третя частина (раунд) роману починається з витягу з буклету Міністерства харчування:
Мудра домогосподарка
- Виходить на закупи із самого рання
- Носить з собою торби й обгортковий папір
- Заощаджує пальне, світло і час
- Дбає про здоров’я рідних, забезпечуючи їх щонайменше одним свіжим і одним належно приготованим овочем на день
- Лишає овочевий відвар на інші страви
Це дійсна цитата з The Guardian за 29 квітня 1942 року, вона також супроводжувала пізніші підбірки рецептів часів карткової системи.
Збереглися плакати міністерства харчування. Заклики вирощувати овочі, зберігати недоїдки для тварин та птиці, замінювати хліб картоплею і зберігати кістки для приготування клейстеру.
Більше плакатів тут, вони чекають поки хтось згадає їх в інших романах