Добра людина дала мені почитати О.Генрі англійською. І от я читала “Останній листок” і спіткнулась об слово “регтайм”. Сью наспівувала регтайм. І я була на 100% певна, що в моїй голові Сью ніколи не наспівувала регтайм, і взагалі, хіба регтайми вже були в часи “Останнього листка”? Очевидно, були…
В першу чергу наґуґлилось, що “Останній листок” написаний в 1907 (мені чомусь здавалось, що раніше). За кілька днів, мені вдалося переглянути збірки оповідань О.Генрі, котрі я читала раніше. В одному перекладі вона насвистувала “веселий мотивчик”, в іншому — “модну мелодію”. Зрештою, обидва варіанти цілком описують регтайми та заощаджують перекладачу і читачу примітку (це, якщо ми приймемо, що заміна була свідомою).
Але щось лишилося втраченим, щось цінніше за відволікання на примітку. Бо регтайми прив’язують цю історію до часу так само міцно, як фраза “старий чудернацький Грініч-Вілідж” до місця.
