Біографічний роман Жерара де Кортанза “Фріда Кало. Безжальна врода” потрапив мені в руки майже випадково.

Потрапив навіть не за нову серію “Біографії”, не за передмову Ірени Карпи, а через саму Фріду. Раніше я читала роман іншого француза (ще й нобеліата) Жана-Марі Леклезіо “Дієго і Фріда”. Так от “Безжальна (terrible) врода”  – читається набагато легше.

Попри численні посилання на документи, книга написана якось дуже емоційно (Леклезіо мені ще тоді здався трохи сухуватим), проте не бракує їй ні фактів, ні дат ні цитат. Чого бракує – так це картин. Крім того, що на обкладинці – жодної ілюстрації. (Як можна видати біографію художниці без жодної ілюстрації?).

Тому читати її добре тим, хто близько знайомий з картинами Фріди Кало або готовий щораз гуглити їх назви.

Дуже ціную за ґрунтовну бібліографію, цитати з щоденника та листів Фріди, не можу пробачити брак картин.