Анна-Лєна Лаурен – фінська журналістка і публіцистка, що багато часу прожила в Росії і багато писала про пост-совітські країни. “Україна на межі” – вже четверта книга пані Лаурен, перекладена українською і перша повністю присвячена Україні (події Помаранчевої революції описані в книзі “Невідома ціна свободи” поряд із революціями в Грузії та […]
Роман Тані Малярчук “Забуття” був для мене обов’язковим для читання минулої осені. Ще до всіх премій, антипремій і дискусій. Від минулого роману пройшло 5 років, та й тема обіцяла бути цікавою. Інтригувало, що роман про В’ячеслава Липинського. Що я знала про Липинського? Те, що всі вивчали в школі. Писав “Листи […]
У книзі “Від 0 до 1” (про яку я таки написала більше) Пітер Тіль стверджує, що стартапи схильні уявляти свій ринок меншим, ніж насправді, а великі корпорації – більшим (щоб їх не звинуватили в монополізмі). Цієї “помилки молодих” явно позбавлені чимало українців. Я не кажу, що не треба робити проекти […]
У календарі лишилося тільки 6 неопублікованих матеріалів, а, отже, можна розказати деякі закулісні історії. Ідея цього проекту виникла торік восени в якомусь обговоренні в твітері, неповний список днів висів в гуглдоках кілька тижнів, а зрештою вийшло. що вийшло. Вийшло багато і суперечливого. Іноді – навмисне (так День Сьогодні стає продовженням […]
– Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало з даху й зламало собі ногу. А інше Старе Прислів’я […]
У неділю вранці Лео Ауфмен тинявся по своєму гаражу, ніби чекаючи, щоб якийсь брусок, моток дроту, молоток чи гайковий ключ вихопився й гукнув: «Почни з мене!» Але ніщо не вихоплювалось, ніщо не зголошувалося на почин. «Яка вона має бути, та Машина щастя? – запитував себе Лео.- Така, щоб можна було […]
— Давайте, щоб потішити Гая, поговоримо про політику! — Чудово,— сказала місіс Бауелс.— На минулих виборах я голосувала, як і всі. За Нобла, звісно. Це най-чарівніший чоловік з усіх президентів! — Авжеж. А той, що його висунули проти… — І в слід Ноблові ступити не вартий, чи не так? Маленький, […]
Мабуть моя улюблена “казка по телефону” Джанні Родарі: Старі Прислів’я – Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало […]
Каті вийшла до сніданку в зеленій, кольору ківі, спідничці з торішнього карнавалу. Одне око вона затулила піратською пов’язкою з позаторішнього карнавалу: – Одна моя половина хотіла бути принцесою, а друга – піратом, тому я вибрала і те і те.
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]