Yearly Archives: 2016
У календарі лишилося тільки 6 неопублікованих матеріалів, а, отже, можна розказати деякі закулісні історії. Ідея цього проекту виникла торік восени в якомусь обговоренні в твітері, неповний список днів висів в гуглдоках кілька тижнів, а зрештою вийшло. що вийшло. Вийшло багато і суперечливого. Іноді – навмисне (так День Сьогодні стає продовженням […]
– Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало з даху й зламало собі ногу. А інше Старе Прислів’я […]
У неділю вранці Лео Ауфмен тинявся по своєму гаражу, ніби чекаючи, щоб якийсь брусок, моток дроту, молоток чи гайковий ключ вихопився й гукнув: «Почни з мене!» Але ніщо не вихоплювалось, ніщо не зголошувалося на почин. «Яка вона має бути, та Машина щастя? – запитував себе Лео.- Така, щоб можна було […]
— Давайте, щоб потішити Гая, поговоримо про політику! — Чудово,— сказала місіс Бауелс.— На минулих виборах я голосувала, як і всі. За Нобла, звісно. Це най-чарівніший чоловік з усіх президентів! — Авжеж. А той, що його висунули проти… — І в слід Ноблові ступити не вартий, чи не так? Маленький, […]
Мабуть моя улюблена “казка по телефону” Джанні Родарі: Старі Прислів’я – Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало […]
Каті вийшла до сніданку в зеленій, кольору ківі, спідничці з торішнього карнавалу. Одне око вона затулила піратською пов’язкою з позаторішнього карнавалу: – Одна моя половина хотіла бути принцесою, а друга – піратом, тому я вибрала і те і те.
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]
Я не збиралась писати про цю п’єсу, бо не знала, як це зробити без спойлерів. Та, здається, я придумала: замість писати про те, що там є, я напишу про те, чого там нема. По-перше, там майже зовсім нема описів (це п’єса, а чого ви хотіли?). Насправді я не розуміла, що […]
Роальд Дал – моя давня дитяча любов, навіть не з часів “Чарлі і Шоколадної фабрики” від “Абабигаламаги”, а ще раніше з “Містера Фокса та його друзів” із збірника англійських казок, подарованого колись на Миколая. Але, як це часто, буває з віком, дитячі книжки перестають здаватися дитячами, а направду таки страшними. […]
Знаєте, коли чужою мовою легше говорити, ніж рідною? Коли сумніваєшся, коли не знаєш, що сказати, коли говориш на делікатні теми (їх список більше чи менше змінюється для кожного/кожної). Смущающие или неприятные вещи гораздо легче сказать на чужом языке. Причем чем хуже ты знаешь этот язык, тем лучше. (там за лінком […]