Книгу “Rework” я прочитала майже випадково, хоча давно приглядалась до неї по книгарнях. Автори – засновники компанії “37signals” розповідають про створення і ведення бізнесу, спираючись на власний досвід та – як би банально це не звучало – ламаючи стереотипи. Автори не ставлять ціллю ріст компанії за будь-яку ціну. Знайти “свій” […]
Книги
108 posts
“Темні матерії” – трилогія Філіпа Пулмана. Північне сяйво – Магічний ніж – Янтарне скло. Як це часто буває, український переклад з’явився невдовзі після екранізації першої книги – Золотий компас (Екранізація була прокатно невдала і це добило продюсерську компанію Нью Лайн Сінема). Як це знов-таки часто буває, при екранізації багато втратилось […]
Книгу Кріса Андерсона “Успішні виступи на TED” я купила собі в подарунок на ДН (бо я звикла, що на ДН мені дарують книги і люблю це, як би не іронізував Тім Мінчин). І не лишилася розчарованою. Багато практичних порад і трюків: як таких, що стосуються безпосередньо конференцій TED, так і […]
Анна-Лєна Лаурен – фінська журналістка і публіцистка, що багато часу прожила в Росії і багато писала про пост-совітські країни. “Україна на межі” – вже четверта книга пані Лаурен, перекладена українською і перша повністю присвячена Україні (події Помаранчевої революції описані в книзі “Невідома ціна свободи” поряд із революціями в Грузії та […]
Роман Тані Малярчук “Забуття” був для мене обов’язковим для читання минулої осені. Ще до всіх премій, антипремій і дискусій. Від минулого роману пройшло 5 років, та й тема обіцяла бути цікавою. Інтригувало, що роман про В’ячеслава Липинського. Що я знала про Липинського? Те, що всі вивчали в школі. Писав “Листи […]
– Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало з даху й зламало собі ногу. А інше Старе Прислів’я […]
У неділю вранці Лео Ауфмен тинявся по своєму гаражу, ніби чекаючи, щоб якийсь брусок, моток дроту, молоток чи гайковий ключ вихопився й гукнув: «Почни з мене!» Але ніщо не вихоплювалось, ніщо не зголошувалося на почин. «Яка вона має бути, та Машина щастя? – запитував себе Лео.- Така, щоб можна було […]
— Давайте, щоб потішити Гая, поговоримо про політику! — Чудово,— сказала місіс Бауелс.— На минулих виборах я голосувала, як і всі. За Нобла, звісно. Це най-чарівніший чоловік з усіх президентів! — Авжеж. А той, що його висунули проти… — І в слід Ноблові ступити не вартий, чи не так? Маленький, […]
Мабуть моя улюблена “казка по телефону” Джанні Родарі: Старі Прислів’я – Якщо сірий,- повчало Старе Прислів’я,- то вовк. – А я кіт,- сказав сірий кіт, переходячи вулицю. – Не може того бути: Старі Прислів’я завжди правду кажуть. – А я таки кіт,- повторив кіт. З гіркої досади Старе Прислів’я впало […]
Каті вийшла до сніданку в зеленій, кольору ківі, спідничці з торішнього карнавалу. Одне око вона затулила піратською пов’язкою з позаторішнього карнавалу: – Одна моя половина хотіла бути принцесою, а друга – піратом, тому я вибрала і те і те.
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]
Я не збиралась писати про цю п’єсу, бо не знала, як це зробити без спойлерів. Та, здається, я придумала: замість писати про те, що там є, я напишу про те, чого там нема. По-перше, там майже зовсім нема описів (це п’єса, а чого ви хотіли?). Насправді я не розуміла, що […]