В маленькому американському містичку живе Чарлі Гордон. Він ходить до школи і вчиться читати й писати. Чарлі 32 роки, IQ 70, і велика мотивація бути розумним. Чарлі (і заочно його сестра Норма) погоджується на операцію, щоб стати першою людиною на планеті, чий розум збільшили штучно. Лікарі мають намір виправити “помилку […]
Частину першу читати тут.Зразу попереджаю, що переклад з російської версії маніфесту з деякими моїми курсивними коментарями.Оригінальний твір був опублікований навесні 2011. 1. Кради як художник Кожного художника запитують, звідки він черпає свої ідеї. Чесний художник відповість “Я краду їх”. От і все, що можна про це сказати. Це розуміє кожен художник. […]
Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Лєна облишила молитися – і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала Божа Матір у жовтій хустці, яка нагодилася рятувати […]
Давно хотіла розповісти про Остіна Клеона (офсайт, твітер, фейсбук) — американського поета і художника, відомого за книгами “Газетні замальовані вірші” (Newspaper Blackout poem, тут я буду вдячна за кращу версію перекладу) i “Кради, як художник” (Steal like an artist) та маніфестом “10 правил ефективної творчості”, про який я вже розказувала. […]
Коли кілька років треба було назвати якось “Інтернет” по-ескімоськи, експерти зупининилися на слові “ikiaqqivik”, що означає “мандрівка крізь шари” і, яким також описували транс шаманів (http://habrahabr.ru/company/ideco/blog/148555/) А в Україні інтернет називають інтернетом… “Всемережжя” так і не прижилось.
На минулий день народження мені подарували “Лексикон інтимних міст” Андруховича. Переконана, що половину книжки пише автор, а половину – читач, я взялася читати її 111 днів. Більш як 3 місяці, з трансляцією в твітер, походом на зустріч з ЮА, поїздками з книжкою і т. д. Щоб те все добро не […]
Генрі Форд казав приблизно таке: “Якби я спитав людей, чого вони хочуть, вони б сказали “Швидшого коня””. Так є люди, які можуть зробити якісний прорив в певній галузі. Але якщо ви вже вирішили випускати авто, а не тренувати коней, запитайте думки своїх перших покупців.
Хтось казав, що класика — це твори, читаючи які ми дивуємось тим більше, чим більше вони відомі нам з чуток. Якщо так (в універсальності чого я сильно сумніваюсь), Маркесове “Кохання під час чуми” цілком можна назвати класикою. Може й не рано (1985), але, здається, не варто. Відразу ж проясню одну […]
Колись по молодості я прочитала “ґудзик”. Прочитала та й забула. поки добрі люди не порадили прочитати “12” (книга, до якої я й сама не раз приглядалась), а я, шукаючи “12” не натрапила на “Ескорт у смерть”. Детектив. Написаний легко і стисло (116 стор.). Чи то я втрачаю навики, чи то […]
“Замок Отранто” я прочитала за порадою marianna. Дуже доречною, бо, признаюсь, раніше я про цей твір не чула. “Замок Отранто” є першим готичним романом, написаний ще у 1764 році, як стилізація під середньовічний манускрипт, то ж прочитати його варто хоча б за це. Враження суперечливі. З одного боку містика досить […]
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть – місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний – книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує “Пісню Соломона” Тоні Моріссон (принаймні […]
Фільм “Просто разом” я хотіла подивитися давно. Але зібралася тільки минулого тижня. І послухавши інтуїцію, коли в титрах зазначили, що фільм знятий за однойменним романом французької письменниці Анни Гавальди, я вперше почувши про сам роман і письменницю, ще не бачачи фільму почала шукати книгу. Забігаючи наперед скажу, що прочитала її […]