Книга Олега Криштопи “Україна в масштабі 1:1” нагадала мені одну недавню розмову – тем піднято стільки, що вистачить не на одну годину запальних дискусій і відкриттів, але все зачеплено і нічого не довершено. Маємо немаленький том на 376 сторінок, заявлений як художній репортаж: польові записки, діалоги, описи, факти (і аргументи), […]
Нонфікшин
31 posts
От не можна мене випускати в книгарню з грішми, бо мало того, що щось куплю, так ще буду проповідувати. Тілько-но мені на очі трапилась “Заснування павутини” Тіма Бернерса-Лі, як доля 21,47 грн. була вирішена. А чому книга 2007 року видання трапилась мені на очі тільки зараз я дивувалася вже вдома. […]
“Поток бурлил, завивался и крутил водовороты из прохожих и зевак, глазеющих на собор и площадь перед ним. По проспекту фланировали студенты, назначившие группе встречу и теперь искавшие своих. Азиаты в водонепроницаемых пончо фотографировали особняк на углу канала. Человеческий трафик рождал шум, который смешивался с гудками и призывами на экскурсию по […]
“Та, що біжить з вовками. ЖІночий архетип в міфах і казках ” та інші есеї, які мені вдалось знайти і назви яких зараз не згадаю з одного боку присвячені загальнолюдським цінностям, містять аналіз казок (в тому числі давно знайомих нам з дитинства) з позицій юнгіанської психології, з іншого боку – […]
Вільний час минулого тижня був майже повністю присвячений роману Ірвіна Ялома “Коли Ніцше плакав”. Зразу скажу, що з біографією Ніцше я мало знайома, тому тим більш корисними були прикінцеві коментарі автора з приводу реалістичності його ж твору. Зразу скажу, що сприймати варто не як художню біографію (Ніцше власною персоною з’являється […]
На минулий день народження мені подарували “Лексикон інтимних міст” Андруховича. Переконана, що половину книжки пише автор, а половину – читач, я взялася читати її 111 днів. Більш як 3 місяці, з трансляцією в твітер, походом на зустріч з ЮА, поїздками з книжкою і т. д. Щоб те все добро не […]
Ця фраза цілком може стати епіграфом до бестселлера Роберта Кіосакі “Багатий тато, бідний тато”, який я днями дочитала. До слова, книга читається дуже легко, окремі позиції хочеться навіть законспектувати. А з іншими – посперечатися Розділяючи ставлення до грошей багатих і бідних Кіосакі зазанчає, що вчився і в багатого і в […]