З моєю любов’ю до утопій-антиутопій-дистопій (і невмінням їх розрізняти), оминути “Каллокаїн” я не могла. Написана в 1940 ця книжка тільки недавно була видана українською. Читаючи анотацію про “суспільство кероване сироваткою правди” я думала, що використанні її уже в розгарі. Але ні, це історія винайдення і впровадження. З перших сторінок роман […]
Романи
“Мовчання ягнят” Томаса Гарріса мені подарували на день народження. Так, це вам не теплі історії , але подарунок як подарунок. Фільм я колись бачила, але багато забулося, тому читати було дуже цікаво, по ходу пригадувались моменти з екранізації (як я тепер розумію, доволі точної), створювалась єдина картинка. Роман дуже психологічний, він […]
Книга, котрої я б напевне не купила, якби не прекрасний фільм з Меріл Стріп і Клінтом Іствудом. Так ось, книжка не менш прекрасна. На перший погляд, це типова мелодрама: двоє людей, що випадково зустрічаються, раптово закохуються і люблять одне одного до кінця своїх днів. Але тут усе вирішують деталі: прецизійні […]
Книжка, що опинилися в мене якось напіввипадково, напівочікувано, передавана і перечитувана. 2013 рік. Майкл. Сторожі тротуару. Колись я та так і не встигла на її презентацію під час Форуму видавців і от. Автор – ровесник моїх батьків, екс-і-знову-львів’янин розповідає рвані (і часами вирвані з контексту) історії. Розділи називаються номерами, історії […]
M-train – третя біографічна книга співачки і письменниці Патті Сміт. Якщо ви любите музику Патті Сміт – вам буде цікаво прочитати її історії, якщо не любите – у вас все ще є шанс полюбити її письмо. Текст нагадує мені це фото зліва – тонкий і ніжний, відкритий. Враження, ніби ти […]
Я люблю книжки. Я виросла серед книжок. Я люблю вибирати книжки, тому погодитись, щоб незнайомі люди вибрали книжки мені – крок у невідомість. Але вони – Буковина – вибрали. Вибрали те, що я, мабуть, би сама не купила, але від чого я майже в захваті. “Історія, варта цілого яблуневого саду” […]
Біографічний роман Жерара де Кортанза “Фріда Кало. Безжальна врода” потрапив мені в руки майже випадково. Потрапив навіть не за нову серію “Біографії”, не за передмову Ірени Карпи, а через саму Фріду. Раніше я читала роман іншого француза (ще й нобеліата) Жана-Марі Леклезіо “Дієго і Фріда”. Так от “Безжальна (terrible) врода” […]
“Темні матерії” – трилогія Філіпа Пулмана. Північне сяйво – Магічний ніж – Янтарне скло. Як це часто буває, український переклад з’явився невдовзі після екранізації першої книги – Золотий компас (Екранізація була прокатно невдала і це добило продюсерську компанію Нью Лайн Сінема). Як це знов-таки часто буває, при екранізації багато втратилось […]
Роман Тані Малярчук “Забуття” був для мене обов’язковим для читання минулої осені. Ще до всіх премій, антипремій і дискусій. Від минулого роману пройшло 5 років, та й тема обіцяла бути цікавою. Інтригувало, що роман про В’ячеслава Липинського. Що я знала про Липинського? Те, що всі вивчали в школі. Писав “Листи […]
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]
Роальд Дал – моя давня дитяча любов, навіть не з часів “Чарлі і Шоколадної фабрики” від “Абабигаламаги”, а ще раніше з “Містера Фокса та його друзів” із збірника англійських казок, подарованого колись на Миколая. Але, як це часто, буває з віком, дитячі книжки перестають здаватися дитячами, а направду таки страшними. […]
Як і планувалось – друга з комубуківських книг – “Ми” Євґєнія Замятіна. Я читала її колись давно, мовою оригіналу (це звучить краще, ніж просто написати “російською”). То ж зразу про переклад. Він доволі непоганий, але ж загальновідомо, що перекладати з подібних мов важко: “Слова періщать фонтаном: – Розумієте (“п” – фонтан)”. По-перше […]