Написати про книгу Лени Данем, поспішно перекладену українською я збиралась давно.

Книга складається з 5 розділів: Кохання та секс, Тіло, Дружба, Робота, Цілісна картина.

Втім цілісної картини авторка (котру в післямові обізвано автором) не малює. Та й хто зміг би? Життя складне і мінливе і цілісна картина встигає застаріти, поки книжка виходить друком.

Книжка лишає по собі двоїсті враження. З одного боку вона часто кумедна і дуже прямолінійна. З іншого – надто прямолінійна і проста. Ніби це не книжка, а розмова за келихом вина. Чи вибрані твіти. Коли іноді хочеться сказати “забагато подробиць”, а іноді – просто обійняти.

І ти читаєш ці історії про харчові розлади і смерть близьких впереміш з “13 дурниць, котрі не варто казати подругам”, ностальгуєш за останнім сезоном “Дівчат” і намагаєш встановити причинно-наслідкові зв’язки. Цю книгу надрукували, бо її написала Лена Данем? Лена Данем така (чи не така), бо змогла це написати?