В лютому 2021 я зробила в твітері маратон про Лесю Українку. Його можна знайти тут – https://twitter.com/hashtag/ЛУадвент?src=hashtag_click&f=live. Цей допис включає більшість твітів звідти, іноді злега переписаних. 1. Поетка Саме це слово асоціюється в більшости з нас з Лесею Українкою в першу чергу. За життя Лесі Українки вийшло 3 її поетичні збірки […]
україна
21 posts
Книжка, що опинилися в мене якось напіввипадково, напівочікувано, передавана і перечитувана. 2013 рік. Майкл. Сторожі тротуару. Колись я та так і не встигла на її презентацію під час Форуму видавців і от. Автор – ровесник моїх батьків, екс-і-знову-львів’янин розповідає рвані (і часами вирвані з контексту) історії. Розділи називаються номерами, історії […]
Нове красиве видання від ВСЛ залишило мене в непевності. В нової книги – нові автор текстів та художниця. І якщо у візуальному оформленні збережено стилістику історій про Шептицького і Франка, то що до текстового наповнення такого сказати не можна. Автор – Леонід Ушкалов – відомий літературознавець і в книзі періодично […]
Я люблю книжки. Я виросла серед книжок. Я люблю вибирати книжки, тому погодитись, щоб незнайомі люди вибрали книжки мені – крок у невідомість. Але вони – Буковина – вибрали. Вибрали те, що я, мабуть, би сама не купила, але від чого я майже в захваті. “Історія, варта цілого яблуневого саду” […]
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]
Книга Олега Криштопи “Україна в масштабі 1:1” нагадала мені одну недавню розмову – тем піднято стільки, що вистачить не на одну годину запальних дискусій і відкриттів, але все зачеплено і нічого не довершено. Маємо немаленький том на 376 сторінок, заявлений як художній репортаж: польові записки, діалоги, описи, факти (і аргументи), […]
От давно я нічого такого книжкового не писала. Але читала багато. Поки свята ще тривають, розкажу про “13 різдвяних історій”, одна із останніх книг 2013 року від “Видавництва Старого Лева”. Взагалі люблю збірники. Помагають відкривати нові імена і не забувати старі. Помагають бути в темі, що пишуть автори, яких ти […]
Я довго не могла скласти думки про творчість Ірен Роздобудько. То цікаво читати, то ні, то є сенс копатися в тексті, то він надто поверховий. Надія на краще вкотре перемогла і “ЛСД” я ковтнула менш ніж за добу. До речі, ЛСД — це не те, про що ви, можливо подумали […]
Цей відгук міг би бути зовсім іншим, якби шукаючи фото обкладинки, я випадково не натрапила на сторінку пошуку “Тепло наших тіл”. І хоча цей фільм я давно збираюсь переглянути (читай не вважаю за зло), водномить дійшла висновку, що в світі де тепло асоціюється в першу чергу з фільмами про зомбі, […]
Знайомство з творчістю Карини Тумаєвої для мене почалося в часи (розквіту) ЖЖ з її аудіопоезії в одній з літературний спільнот. Тому, коли я на днях в “Є” помітила збірку її віршів, просто не могла не придбати. Попередньо не переконавшись в наявності “Відьми, яка повернула до життя мене та інших людей, […]
Навколо цієї книжки було зламано чимало списів, наступне — як завжди, чисто суб’єктивна думка людини, котра любить читати і не робить проблеми з відсутності філологічної освіти. Мені сподобалося (особливо поквапні можуть далі не читати). Сподобалося настільки, що книжку приготовану на подарунок мамі кілька годин читала потай на підлозі. Героїв цієї […]
Хтось дискутує про майбутнє електронних книг, а хтось їх видає. Антон Санченко наприклад із своїм проектом електрокнига. А почалося все з “Його звуть Міша… або Зорі в Макаронах” Ані Гераскіної – книга дійсно цікава, написана якось легко і не від світу цього, трошки нагадує “35 кг надії”. Як написано в анотації, […]