“Замок Отранто” я прочитала за порадою marianna. Дуже доречною, бо, признаюсь, раніше я про цей твір не чула. “Замок Отранто” є першим готичним романом, написаний ще у 1764 році, як стилізація під середньовічний манускрипт, то ж прочитати його варто хоча б за це. Враження суперечливі. З одного боку містика досить […]
Yearly Archives: 2012
35 posts
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть – місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний – книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує “Пісню Соломона” Тоні Моріссон (принаймні […]
Фільм “Просто разом” я хотіла подивитися давно. Але зібралася тільки минулого тижня. І послухавши інтуїцію, коли в титрах зазначили, що фільм знятий за однойменним романом французької письменниці Анни Гавальди, я вперше почувши про сам роман і письменницю, ще не бачачи фільму почала шукати книгу. Забігаючи наперед скажу, що прочитала її […]
Класичні романи Джейн Остен. Чи задумувалися ви, що було б, якби Елізабет Беннет таки вийшла заміж за Вікхема? А Маріанна Дешвуд за Віллоубі? Ну не встояли перед красою і гарнрими манерами. Скільки таких шлюбів можем спостерігати нині! Поки ви обурено махаєте руками і шукаєте романи, я читаю “Незнайомку з Вайлдфілд-холу” […]
Любов живе вічно, якщо забути про час (Фредерік Бегбедер, Любов живе три роки) Буває таке в житті: в вівторок зранку ти щасливо живеш, не знаючи про книжку. Ввечері – дізнаєшся, знаходиш, починаєш читати, в четвер дочитуєш, а суботу пишеш про неї з жалем, що не записувала цитат. Треба визнати, що […]
Є дві новини: хороша і погана. Погана в тому, що тебе немає. Хороша в тому, що я Бог. “Голова Якова” входила в мої читацькі плани з самої появи на світ божий. Але як колись казали, швидко казка жеться, та не швидко діло ладиться, тому прочитала тільки тепер. Остання цитата тут […]
Нова збірка Жадана “Вогнепальні й ножові” повністю могла б отримати таку назву. Але не отримала. Або через небажання опинитися в центрі чергового навколорелігійного скандалу. Або через страх містицизму. Або через скромність. Остання версія для мене видається найменш ймовірною. Та мова не про те, чим книжка не стала, а про те […]
Ця фраза цілком може стати епіграфом до бестселлера Роберта Кіосакі “Багатий тато, бідний тато”, який я днями дочитала. До слова, книга читається дуже легко, окремі позиції хочеться навіть законспектувати. А з іншими – посперечатися Розділяючи ставлення до грошей багатих і бідних Кіосакі зазанчає, що вчився і в багатого і в […]
Мені явно сподобався марафон #лім_111 – читання “Лексикону інтимних міст” Андруховича за 111 днів з постійним твіченням. Подобалося колись читати онлайн “Самотність в мережі”. Подобалося одного вечора цитувати свій закинутий ЖЖ, Пишу третій зошит афоризмів, так шо заведу-но собі ботика, який їх щодня твітитиме. Записки в мене з різних років і […]
На днях мене ледь не збила машина. В центрі міста. На пішохідному переході. На зелене світло, якого я чесно дочекалася 18 секунд зворотнього відліку на порожньому переході. Образливо, шо й казати, я ледве встигла відстрибнути на тротуар. При всій моїй любові, Тернопіль має риси якоїсь розхлябаності і, не чужої мені […]
Для такого виду щоденників в поляків є красиве слово – датовнік. Я про датовані щоденник на весь рік, які умудряюся вести, “як дизайнер приказав” (ну чи хто там їх розграфлює, я не впевнена). Знаєте це відчуття, коли читаєш книгу і сторінок до кінця все меншає, права рука тримає все менше […]