Тепер мені шкода, що я не читала Покальчука, поки він був живий. А може тоді просто було рано. Головне, що я читаю його тепер. До рук мені потрапило видання “Шабля і стріла ” (до слова із смішною ціною олівцем на останньому форзаці – 12,5 грн., ностальгую, як дехто за ковбасою […]
україна
21 posts
Давньогрецький володар Олімпу Хронос пожирав своїх дітей, поки його не скинув його ж син Зевс. Оце вам, якщо дуже коротко ідуже метафорично весь сюжет роману Тараса Антиповича “Хронос (Історія одного винаходу)”. Але замість обмежитися цим, піду дальше, може навіть порушу свою звичку і не уникатиму спойлерів. Отже, роман. Роман в […]
“Це кіно було б в міру дидактичне і розважальне, в ньому було б щонайменше пафосу і ностальгійних соплів” Сергій Жадан, “Anarchy in the Ukr” Anarchy in the Ukr я читала дуже довго, як на таку невелику книжку. Важко сказати, чого в тут більше – затягування нудоти чи розтягування насолоди. Анархія […]
Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Лєна облишила молитися – і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала Божа Матір у жовтій хустці, яка нагодилася рятувати […]
На минулий день народження мені подарували “Лексикон інтимних міст” Андруховича. Переконана, що половину книжки пише автор, а половину – читач, я взялася читати її 111 днів. Більш як 3 місяці, з трансляцією в твітер, походом на зустріч з ЮА, поїздками з книжкою і т. д. Щоб те все добро не […]
Колись по молодості я прочитала “ґудзик”. Прочитала та й забула. поки добрі люди не порадили прочитати “12” (книга, до якої я й сама не раз приглядалась), а я, шукаючи “12” не натрапила на “Ескорт у смерть”. Детектив. Написаний легко і стисло (116 стор.). Чи то я втрачаю навики, чи то […]
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть – місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний – книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує “Пісню Соломона” Тоні Моріссон (принаймні […]
Є дві новини: хороша і погана. Погана в тому, що тебе немає. Хороша в тому, що я Бог. “Голова Якова” входила в мої читацькі плани з самої появи на світ божий. Але як колись казали, швидко казка жеться, та не швидко діло ладиться, тому прочитала тільки тепер. Остання цитата тут […]
Нова збірка Жадана “Вогнепальні й ножові” повністю могла б отримати таку назву. Але не отримала. Або через небажання опинитися в центрі чергового навколорелігійного скандалу. Або через страх містицизму. Або через скромність. Остання версія для мене видається найменш ймовірною. Та мова не про те, чим книжка не стала, а про те […]