Вільний час минулого тижня був майже повністю присвячений роману Ірвіна Ялома “Коли Ніцше плакав”. Зразу скажу, що з біографією Ніцше я мало знайома, тому тим більш корисними були прикінцеві коментарі автора з приводу реалістичності його ж твору. Зразу скажу, що сприймати варто не як художню біографію (Ніцше власною персоною з’являється […]
Романи
47 posts
“Це кіно було б в міру дидактичне і розважальне, в ньому було б щонайменше пафосу і ностальгійних соплів” Сергій Жадан, “Anarchy in the Ukr” Anarchy in the Ukr я читала дуже довго, як на таку невелику книжку. Важко сказати, чого в тут більше – затягування нудоти чи розтягування насолоди. Анархія […]
В маленькому американському містичку живе Чарлі Гордон. Він ходить до школи і вчиться читати й писати. Чарлі 32 роки, IQ 70, і велика мотивація бути розумним. Чарлі (і заочно його сестра Норма) погоджується на операцію, щоб стати першою людиною на планеті, чий розум збільшили штучно. Лікарі мають намір виправити “помилку […]
Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Лєна облишила молитися – і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала Божа Матір у жовтій хустці, яка нагодилася рятувати […]
Хтось казав, що класика — це твори, читаючи які ми дивуємось тим більше, чим більше вони відомі нам з чуток. Якщо так (в універсальності чого я сильно сумніваюсь), Маркесове “Кохання під час чуми” цілком можна назвати класикою. Може й не рано (1985), але, здається, не варто. Відразу ж проясню одну […]
“Замок Отранто” я прочитала за порадою marianna. Дуже доречною, бо, признаюсь, раніше я про цей твір не чула. “Замок Отранто” є першим готичним романом, написаний ще у 1764 році, як стилізація під середньовічний манускрипт, то ж прочитати його варто хоча б за це. Враження суперечливі. З одного боку містика досить […]
Є життя, яким ти живеш, і яким не маєш права поступитися. І є смерть – місце, куди ти завжди встигнеш, тому не потрібно туди поспішати. От нарешті і я спромоглася купити і прочитати 440-сторінковий роман Жадана. Вердикт однозначний – книга чудова. На інтуїтивному рівні нагадує “Пісню Соломона” Тоні Моріссон (принаймні […]
Фільм “Просто разом” я хотіла подивитися давно. Але зібралася тільки минулого тижня. І послухавши інтуїцію, коли в титрах зазначили, що фільм знятий за однойменним романом французької письменниці Анни Гавальди, я вперше почувши про сам роман і письменницю, ще не бачачи фільму почала шукати книгу. Забігаючи наперед скажу, що прочитала її […]
Класичні романи Джейн Остен. Чи задумувалися ви, що було б, якби Елізабет Беннет таки вийшла заміж за Вікхема? А Маріанна Дешвуд за Віллоубі? Ну не встояли перед красою і гарнрими манерами. Скільки таких шлюбів можем спостерігати нині! Поки ви обурено махаєте руками і шукаєте романи, я читаю “Незнайомку з Вайлдфілд-холу” […]
Любов живе вічно, якщо забути про час (Фредерік Бегбедер, Любов живе три роки) Буває таке в житті: в вівторок зранку ти щасливо живеш, не знаючи про книжку. Ввечері – дізнаєшся, знаходиш, починаєш читати, в четвер дочитуєш, а суботу пишеш про неї з жалем, що не записувала цитат. Треба визнати, що […]
Є дві новини: хороша і погана. Погана в тому, що тебе немає. Хороша в тому, що я Бог. “Голова Якова” входила в мої читацькі плани з самої появи на світ божий. Але як колись казали, швидко казка жеться, та не швидко діло ладиться, тому прочитала тільки тепер. Остання цитата тут […]