На моїй полиці уже більше року лежать поруч дві книжки, котрі вартувало б розділити, якби я керувалась алфавітним, мовним чи навіть тематичним принципом у розстановці. Перша – це “Феміністки не носять рожевого [та інші вигадки]“. Вона є збіркою текстів різних жанрів під редакцією Скарлет Кертіс. Там є багато прохідних текстів, […]
сучасне
22 posts
«Клас пані Чайки» розповідає історію гімназійного класу у Варшаві. Уявіть собі подорослішалих героїв «П’ятірки з хвостиком» Нестайка, наприклад. Власне, велика кількість головних героїв вирізняє цю книгу з-поміж подібної літератури, водночас дозволяє читачеві обрати собі улюблених персонажів. У гімназію польські школярі переходять переважно у віці 13 років і закінчують її у […]
Я б напевно не купила “Моя бабуся просить їй вибачити”, якби не прочитала уривок. Потім же я ковтнула 400 сторінковий том за 2 дні (і не питайте, які сфери життя від цього постраждали). Ельзі 7, майже 8. Вона прочитала всі книги про Гаррі Поттера і бачила всі фільми, вона екоактивістка і […]
Написати про книгу Лени Данем, поспішно перекладену українською я збиралась давно. Книга складається з 5 розділів: Кохання та секс, Тіло, Дружба, Робота, Цілісна картина. Втім цілісної картини авторка (котру в післямові обізвано автором) не малює. Та й хто зміг би? Життя складне і мінливе і цілісна картина встигає застаріти, поки […]
Опис книжки “Про це говорять лише з кроликами” був настільки обнадійливим, що я передзамовила ще одну в подарунок. Розчарованих – 0, а кількість людей, котрі в захваті гладять корінець вимірюється десятками. Це просто книжка-антистрес (перевірено), а прочитати її можна не те, що за один вечір, а за лічені хвилини (і […]
Книжка, що опинилися в мене якось напіввипадково, напівочікувано, передавана і перечитувана. 2013 рік. Майкл. Сторожі тротуару. Колись я та так і не встигла на її презентацію під час Форуму видавців і от. Автор – ровесник моїх батьків, екс-і-знову-львів’янин розповідає рвані (і часами вирвані з контексту) історії. Розділи називаються номерами, історії […]
Я люблю книжки. Я виросла серед книжок. Я люблю вибирати книжки, тому погодитись, щоб незнайомі люди вибрали книжки мені – крок у невідомість. Але вони – Буковина – вибрали. Вибрали те, що я, мабуть, би сама не купила, але від чого я майже в захваті. “Історія, варта цілого яблуневого саду” […]
Попередній роман Тараса Антиповича вийшов не мало не багато – 5 років тому. Відгук на нього я закінчувала словами “перечитати не захочеться, але прочитати варто”. І от, знову… Якщо у “Хроносі” чітко простежувалися паралелі з подіями Помаранчевої революції, то “Помирана” повниться алюзіями на сепаратистський Донбас. Хоча місцями образ масштабується на всю […]
Я не збиралась писати про цю п’єсу, бо не знала, як це зробити без спойлерів. Та, здається, я придумала: замість писати про те, що там є, я напишу про те, чого там нема. По-перше, там майже зовсім нема описів (це п’єса, а чого ви хотіли?). Насправді я не розуміла, що […]
Коли минулого тижня до мене приїхала передзамовлена “Бути мною” Анни Хьоґлунд в перекладі Юлії Юрчук видавництва… “Видавництво”(vydavnytstvo.com, не плутати з vydavnytstvo.org.ua), першою асоціацією була була “Абетка” “Абабигаламаги”. І через дебютність обидвох книжок, і через метафоричну спорідненість між ними і через грубий картон обкладинок. Розкажу спершу про технічний бік. Хороший папір, цупка […]
Книга Олега Криштопи “Україна в масштабі 1:1” нагадала мені одну недавню розмову – тем піднято стільки, що вистачить не на одну годину запальних дискусій і відкриттів, але все зачеплено і нічого не довершено. Маємо немаленький том на 376 сторінок, заявлений як художній репортаж: польові записки, діалоги, описи, факти (і аргументи), […]
От давно я нічого такого книжкового не писала. Але читала багато. Поки свята ще тривають, розкажу про “13 різдвяних історій”, одна із останніх книг 2013 року від “Видавництва Старого Лева”. Взагалі люблю збірники. Помагають відкривати нові імена і не забувати старі. Помагають бути в темі, що пишуть автори, яких ти […]